| Головна » Статті » Вірші Мар'яни Станіславчук |
Підкорена
Вмирає серце , крила ввинуть,
І зірка гасне угорі. А доля кличе, доля кличе. Мене в далекій чужині. Я була скорена пітьмою, Я побивалась на шляху, Але ображена тобою По поводу вже не піду. Не клич, не клич мене з собою, Забудь, забудь мене таку. Нехай же квітне твоя доля, А я піду, а я піду.... М. Станіславчук. 8 кл. 17. 02. 06. | |
| Переглядів: 364 | Рейтинг: 0.0/0 |
| Всього коментарів: 0 | |