Ще юнаки, ще майже діти,

А навкруги і смерть, і кров.

«На порох стерти, перебити!» -

Іде на Київ Муравйов.

Полків його не зупинити,

Та рано тішаться кати:

Коли стають до зброї діти,

Народ цей – не перемогти!

Микола Луків

          Є в українській історії події, які стали знаковими, стали символічними. Такою подією є героїчна смерть молодих захисників Української Держави, яка заявила світові, що вона хоче бути господарем у своїй хаті. Так здекларував IV універсал Центральної Ради, проголошений 22 січня 1918 року. У ньому зазначалося: «…віднині Українська Народна Республіка стає самостійною, ні від кого не залежною, вільною, суверенною Державою Українського Народу».

           А вже через 7 днів, 29 січня 1918 року  чужинецька орда хлинула на Україну. Основні українські військові сили залишилися в Києві, бо робітники, обдурені більшовиками, хотіли повалити Центральний уряд, законний уряд Української держави. І вони, 300 юнаків, із Українського студентського Січового Куреня та І Української Юнацької (юнкерської) школи імені Богдана Хмельницького та студенти високих шкіл, гімназисти і учні інших шкіл – пішли… пішли, коли вдарив останній час, коли Україну більше захищати не було нікому…

           Не будемо вдаватися в історичні екскурси і задаватися питанням: Хто винен і чому? Історія знає, хто і чому…(пророки пацифізму М.Грушевський, В.Винниченко). Але від того не тьмяніє подвиг горстки юнаків проти великої навали більшовиків… Пішли і полягли… Чи ж вони не знали, що йдуть на смерть? Чи ж вони не хотіли жити й бачити, як молода держава буде рости і цвісти?.. А вони таки пішли… вони всі принесли на жертву Батьківщині свою молодість, радість, щастя, невтишиме горе рідних і молоді свої життя… Воістину виконали заповіт Сократа: «Яка б не була для тебе жорстока Батьківщина, яких би жертв вона не вимагала від тебе, мусить вона бути для тебе дорожча за батьків, миліша за дітей». Битва під  Крутами

           До  цих  трагічних  подій на  станції  Крути у Хотинський публічно-шкільній   бібліотеці  був проведений  караван історій «Там цвіт прекрасний України, довічним сном калино спить»

     Зав. Бібліотекою Т.П.Мамчур підготувала низку повідомлень українських юнаків-добровольців, які виступили на захист Української Народної Республіки і прийняли на засніженому нерівний майже пятитисячною армією більшовиків.