Із тридцять третім голим роком,
Голодно-голим та німим,
Та тричі пухлим. Хай би з ним
Поїли б кору і комору,
Траву і шкуру, цвіль і міль,
Та мерли б жовті, як з похміль,
Без трун понесені із двору.
Нізащо. Просто. Без вини.
Пам'ять – нескінченна книга, в якій записано все : і життя людини,
і життя країни. Багато сторінок вписано криваво-чорним кольором. Читаєш і
подумки здригаєшся від жаху. Особливо вражають сторінки, де викарбовано слова
про голод. «Немає страшнішої смерті, ніж повільна смерть від голоду». А так
вмирала майже вся Україна.
22 лиспотада в
публічно-шкільній бібліотеці с.Хотин
відбувся урок-реквієм для учнів
5-6 класів «Свіча
пам’яті» до 80-річчя Голодомору в
Україні. На уроці діти
читали вірші про
голодомор, зав. бібліотекою Мамчур Т.П.
п ровела бесіду «Пам’ятаємо про
голодомор 32-33 рр. на Україні», пам’ять про невинно
закатованих людей голодом
вшанували хвилиною мовчання, запалили свічу
пам’яті.
Діяла виставка – інсталяція «Голодомор – 33»
Біля виставки проведено перегляд
літератури.
Відкрийтесь, небеса !
Зійдіть на землю
Всі українські села присілки та хутори.
Повстаньте всі, кому сказали : вмри!